Блог викладача математики Повх Людмили Михайлівни: 2014

Повх Л.М. викладач вищої категорії, викладач методист

ДНЗ «Лісоводський професійний аграрний ліцей»

Боровик О.В. доктор філософії у галузі психології

ДНЗ «Лісоводський професійний аграрний ліцей»

Компетентнісний підхід до навчання учнів на уроках математика у професійному ліцеї

Анотація. У статті розкрито компетентнісну модель навчання математики. Подано структуру, класифікацію, ключові компетенції на уроках математики. Обґрунтовано необхідність набуття математичних компетентностей учнями професійних ліцеїв.

Ключові слова: компетентність, компетентнісний підхід, математична компетентність, результат навчання, цілі завдань.

Характерною рисою сучасної освіти є пошук типу навчання, який би відповідав тенденціям розвитку суспільства і забезпечував їх повноцінну реалізацію. На відміну від традиційного типу навчання, який називають підтримуючим, новий тип називають інноваційним. Існує багато методологічних підходів до проектування і організації навчання, які спрямовані на формування нового типу навчання: особистісно орієнтований, розвивальний, діяльнісний, дослідницький тощо. Кожен із них свого часу набув особливої популярності в окремій країні чи в групі країн. Сьогодні у вітчизняній і не тільки у вітчизняній освіті, таку роль відіграє компетентнісний підхід. Саме з його впровадженням пов’язують надії на формування сучасного типу навчання. Чи виправдане це сподівання, покаже час. У даній статті запропоновано огляд поглядів на компетентнісний підхід і його застосування у навчанні математики.

У чому ж полягає сутність компетентнісного підходу до навчання? Ґрунтовну відповідь на це запитання важко знайти в літературі. Частіше за все характеристика компетентнісного підходу дається на основі понять компетентності і компетенції. Компетентнісний підхід палягає у такій організації навчання, головною метою якого є формування компетентностей. Під компетенцією ми розуміємо загальну здатність і готовність особистості до діяльності, яка ґрунтується на знаннях і досвіді, набутих завдяки навчанню, орієнтованих на самостійну участь особистості в навчально-пізнавальному процесі, а також спрямованих на її успішне включення у трудову діяльність.

Які основні складові компетентності?

По-перше, знання, але не просто інформація, а швидко змінюване, динамічна, різноманітна, яку треба вміти знайти, відсіяти від непотрібної, перевести у досвід власної діяльності.

По-друге, уміння використовувати це знання у конкретній ситуації, розуміння, яким чином добути це знання, для якого знання який метод потрібний.

По-третє, адекватне оцінювання себе, світу, свого місця в світі, конкретного знання, необхідності чи зайвості його для своєї діяльності, а також методу здобування чи використання.

Компетентність = мобільність знань +гнучкість методу + критичність мислення.

Безумовно, людина, яка уособлює в собі такі якості, буде вельми компетентним спеціалістом.

Математична освіта покликана зробити вагомий внесок у формування ключових компетентностей учнів як загальних цінностей, що базуються на знаннях, досвіді, здібностях, набутих завдяки навчанню.

З точки зору компетентнісно зорієнтованого підходу до організації навчально – виховного процесу, зміст математичної освіти має бути спрямований на досягнення таких цілей:

· інтелектуальний розвиток учнів, формування видів мислення, характерних для математичної діяльності і необхідних людині для повноцінного життя у суспільстві;

· оволодіння прийомами математичної діяльності, які необхідні у вивченні суміжних предметів для продовження навчання та у практичній діяльності;;

· формування уявлень про математику як форму опису і метод пізнання діяльності;

· виховання учнів у процесі навчання математики;

· формування позитивного ставлення та інтересу до математики.

Викладання математики має відображати діалектику пізнання діяльності і побудови математичних теорій.

Математичні компетентності складають основу для формування ключових компетентностей. За визначенням С.А. Ракова, математична компетентність – це спроможність особистості бачити та застосувати математику в реальному житті, розуміти зміст і метод математичного моделювання, будувати математичну модель, досліджувати її методами математики, інтерпретувати отримані результати, оцінювати отримані результати, оцінювати похибку обчислень.

Математичні компетентності можна розділити на підтипи:

· процедурна компетентність – уміння розв’язувати типові математичні задачі;

· технологічна компетентність – володіння сучасними математичними пакетами;

· дослідницька компетентність – володіння методами дослідження практичних та прикладних задач математичними методами;

· логічна компетентність – володіння доведення та спростування тверджень;

· методологічна компетентність – уміння оцінювати доцільність використання метаматичних методів для розв’язання практичних та прикладних задач.

Набуття учнями математичних компетентностей – одна з найважливіших складових життєвих компетентностей.

Математичну компетентність можна набути при умінні:

· будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ;

· володіти необхідною оперативною інформацією для розуміння постановки математичної задачі;

· володіти технікою обчислень;

· уміти проектувати і здійснювати алгоритмічну та евристичну діяльність на математичному матеріалі;

· уміти працювати з формулами;

· уміти будувати і читати графіки функціональних залежностей, досліджувати їхні властивості;

· уміти класифікувати і конструювати геометричні фігури на площині і у просторі;

· уміти оцінювати шанси настання тих чи інших подій, міру ризику під час того чи іншого рішення, обирати оптимальний варіант.

Методи навчання математики, що формують набуття математичних компетентностей:

· метод інциденту (залучення учнів до участі в олімпіадах, у міжнародній грі «Кенгуру». Учні вчаться долати інертність, переборювати стресові ситуації, що так важливо у житті);

· метод мозкового штурму (привчає учнів на поставлені запитання давати свої варіанти відповідей);

· метод занурення (створюються ситуації, де учні з головою занурюються в поставлені завдання, ефективно розв’язують їх);

· метод евристичних питань (спонукає учнів думати, аналізувати);

· кооперативний метод (використовується при роботі в групах);

· дослідницький метод;

· метод проектів.

Формування компетентностей учнів зумовлене не тільки реалізацією відповідного оновлення змісту освіти, а й адекватних методів та технологій навчання.

Ось характеристика предметного арсеналу щодо формування компетентностей на заняттях математики:

· ціннісно-мотиваційна компетентність включає цінність ставлення учнів до інформації, пізнавальну активність, ініціативність, відповідальність, прагнення до удосконалення результатів своєї праці;

· загальнокультурна компетентність включає коло питань, відносно яких учнів мають бути добре обізнаними: особливості загальнолюдської і національної культури; духовно-моральні основи життя людини і людства, окремих народів, культурологічні основи сімейних, соціальних, суспільних явищ і традицій; роль науки і релігії у житті людини. До нього також належить досвід освоєння учнями наукової картини світу. У проекції на освітню галузь «Математика» це передбачає формування та розвиток в учнів уявлень про математику як невід’ємну складову загальнолюдської культури, про історію її розвитку, її місце в системі інших наук, значення математики в історичному минулому та сучасному суспільстві;

· навчально-пізнавальна компетентність передбачає оволодіння кожним учнем базовими математичними знаннями, уміннями, навичками, особами діяльності, достатніми для вивчення суміжних навчальних предметів на сучасному рівні, а також для продовження освіти, різноманітними способами організації та здійснення учіння;

· інформаційна компетентність віддзеркалює здатність особистості до визначення інформаційної потреби, пошуку інформації та ефективної роботи з нею в усіх її формах та представленнях, опанування навичками діяльності стосовно інформації в навчальних предметах і освітніх галузях, а також у навколишньому світі, пошуку, аналізу та відбору необхідної інформації, її перетворення, збереження й передачі, володіння сучасними інформаційними технологіями;

· інтелектуальна компетентність, передбачає логічність, доказовість, критичність, глибину, гнучкість, широту мислення;

· комунікативна компетентність передбачає сформованість умінь якісно й чітко викладати свої думки в усній та письмовій формі, використовувати різні види математичної мови (словесну, символьну, графічну);

· світоглядна компетентність. Під світоглядною компетентністю результату навчання математики розуміють поінформованість учнів про систему основних математичних понять, математичну мову як засіб виразу математичних законів, закономірностей тощо, про математику як форму опису та методу пізнання діяльності. Реалізується ця компетентність у процесі вивчення історії виникнення математичних понять, встановлення зв’язків математики з іншими навчальними предметами, складання математичних моделей тощо.

Таким чином, компетентнісний підхід не заперечуючи значення знань як таких, змінює погляд на їхню сутність, знання розглядаються не як самоціль, а як засіб розвитку та виховання особистості учня, виховуючи лише ті знання, що мають для учнів суб’єктивну цінність. Тому акцент у ціле покладанні під час компетентнісного навчання зміщується з того, чого хоче досягти викладач, на те, що потрібно учневі. Крім того, викладач має пам’ятати, що він готує не математиків – професіоналів, а насамперед всебічно розвинену особистість, і цю роботу він виконує не один, а в тісному єднанні з викладачами усіх ліцейних предметів.

Головне завдання викладача – розвиток здібностей і навичок учнів, підвищення престижу знань, формування математичних компетентностей, вміле використання випускниками ліцею набутих у процесі навчання вмінь і практичних навичок у повсякденному житті. Викладач повинен знайти шлях до особистості учнів через звернення до їх життєвого досвіду, через підбір задач практичного змісту, через використання історичного матеріалу, що викликає інтерес учнів до предмета, формує у них певні компетентності.

Література:

1. Журнал «Математика в школі» № 10, 11, 12, 2011 р. Яків Бродський та інші «Компетеннісний підхід у навчанні математики», Олександр Глобін «Компетентнісний підхід у навчанні та стандарт шкільної математичної освіти».

2. Журнал «Освітянин» №1, 2008р.Калугіна О.Р. «Шляхи формування предметної компетенції на уроках математики»

3. «Компетентнісний підхід у сучасній освіті. Світовий досвід та українські перспективи» під. ред.. О.В.Овчарук. 2004р.

4. Журнал «Математика в школі» - 2005р. № 5. Раков С.А. «Формування математичних компетентностей випускника школи, як місія математичної освіти».

Компетентносний подход к учебе учеников на уроках математики.

Повх Л.М.

В статье раскрыто компетентносную модель учеби математики. Дана структура, классификация, ключевие компетенции на уроках математики. Обоснована необходимость приобретения математической компетентности учениками професиональних лицеев.

Competential approach to learning pupils on matehematics lessons.

Povch L.M.

The article discusses competencial model of study on matematics lessons. The article gives structure, classification? Rey competences on lessons/ importanse and necessity of wing matematyical competeces of pupils of professional lyceum are motivated.

Блог викладача математики Повх Людмили Михайлівни

Популярні публікації

четвер, 27 березня 2014 р.

Конспекти уроків

Презентація досвіду

Методичні посібники

Стаття "Компетентнісний підхід до навчання учнів на уроках математика у професійному ліцеї"

Портфоліо